 У неділю, 4 лютого, ПК "Березіль" не зміг вмістити усіх бажаючих послухати лідера Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Тягнибока. Ще за півгодини до початку зустрічі усі місця в найбільшому залі Тернополя були зайняті, а потік людей, переважно старшого віку (тобто найбільше політично стурбованих) усе не меншав. Поступово вони буквально "забили" балкон, усі проходи та виходи на сцену.
До слова, гадаю, люди залишилися задоволеними більш ніж 3-годинною зустріччю. В умовах глибокої політичної кризи, яка утворилася в нашій державі, лідеру "Свободи" вдалося показати присутнім світло у сутінковому тунелі нашого сьогодення і вселити у їх душі сподівання на поліпшення життя, що має настати завдяки реалізації націоналістичної ідеї. Нація понад усе! На початку зустрічі хор "Заграва" блискуче виконав кілька патріотичних пісень під бурхливі овації залу. Після завершення імпровізованого концерту на сцену вийшов лідер Тернопільського обласного осередку ВО "Свобода" Олег Сиротюк, який представив учасників зустрічі. Олег Тягнибок прибув до Тернополя з двома членами політради: депутатом Львівської обласної ради від ВО "Свобода" Іриною Фаріон та депутатом Івано-Франківської обласної ради Олександром Сичем. Вихід на сцену самого Тягнибока зал зустрів хвилинною овацією, стоячи. Лідер "Свободи" постав перед тернополянами у строгому, проте якісно пошитому темному костюмі. Чіткість і холодну раціональність, а також рішучість думок та рухів п. Олега підкреслювала краватка фіолетового кольору. З аксесуарів - лише тризубий значок "Свободи". Нічого зайвого. Саме так, очевидно, і має виглядати нащадок слави Бандери та Шухевича, сучасний лідер українських націоналістів. Головною метою трьох промовців було переконати присутніх у залі, що панацеєю від усіх бід українців і фундаментом самодостатньої нації має стати націоналістична ідея "Свободи" - нація та родина вищі інтересів окремої людини, тобто пріоритет захисту інтересів окремої особи через захист нації, адже задовольнити першочергові потреби людини в деградованому суспільстві неможливо. Як цього досягти, що потрібно робити і що взагалі відбувається сьогодні в Україні, - про це та багато іншого - у найцікавіших, на нашу думку, фрагментах виступів чільників "Свободи". Про політичну кризу Олег Тягнибок Після помаранчевої революції для усіх нас Ющенко символізував абсолютне добро, а Янукович - абсолютне зло. Що ж ми маємо сьогодні: наш Президент піднімає реваншистів із небуття підписанням різноманітних договорів, меморандумів та універсалів і фактично передає їм усю владу. Аби зняти уряд Тимошенко, "Наша Україна" домовляється з Регіонами. Аби зняти уряд Єханурова, уже БЮТ домовляється з Регіонами. Потім зраджує Мороз, Президент упускає владу, і, нарешті, за допомогою БЮТ теперішній Кабмін узурпує владу. Усюди панують зрада, обман та продажність. Ірина Фаріон Нині ми маємо абсолютну поразку помаранчевих сил та абсолютний реванш кучмізму. Проте абсолютна криза влади, на щастя, не є кризою суспільства. Я би назвала це якісною кризою. Те, що при владі сьогодні політичні негідники, не бачать лише недорозвинуті. Проте рано чи пізно вони усе одно відійдуть або відімруть. Про президента Олександр Сич Я маю право назвати нашого Президента безхребетним, адже протягом двох виборчих кампаній 2002-го та 2004-го років очолював виборчий штаб Віктора Ющенка на Івано-Франківщині. Ми показували одні з кращих результатів в Україні, а я витратив купу часу та здоров'я. Результати, однак, дуже мені не подобаються. Хоча і сьогодні я переконаний, що на той час чинив правильно, потрібно було підтримати саме Віктора Ющенка. Проте нині він - уже вчорашній день. Про помаранчевий кабмін Олег Тягнибок Перед Великодніми святами довелося прочитати невеличку анкетку: журналіст ставив запитання до помаранчевих міністрів про традиції святкування Пасхи у їхніх сім'ях. І лише троє із двадцяти (нагадаю, мова йде про демократично-патріотичних міністрів) відповіли, що вони на Великдень ідуть до церкви, святять паску і святкують за християнським звичаєм. А якось довелося мені побувати на прийомі, куди представники тодішньої української влади були запрошені з дружинами. Я був вражений - мало хто з героїв помаранчевої революції спілкувався з дружиною українською. Про що ж тут можна говорити? Олександр Сич Мільйони українських націоналістів віддали своє життя за волю нашої держави. Проте навіть після проведення перших чесних виборів в Україні націоналістичні сили були відсунуті на другий план, а до влади знову прийшли порошенки, червоненки та жванії. Що вони могли зробити доброго для України? Саме від них походять думки, мовляв, визнання воїнів ОУН-УПА не на часі. Тільки націоналісти можуть виправити ситуацію в державі. Про Мороза Ірина Фаріон А про Мороза ми взагалі не хочемо і не будемо тут говорити. Його навіть надворі нема!.. Про вибори 2006 Олег Тягнибок Це були вибори кольорових фантиків, адже мало хто знав, що ховається під тими "фантиками" партій та блоків - цукерка чи шматок глини. Ми стали свідками найдорожчих виборів в історії України, а, можливо, і світу. Мене часто запитували, чому "Свобода" не з'являється на екранах телевізорів. А чи знаєте ви, що одна секунда рекламного часу, наприклад, на телеканалі "1+1" коштувала 350 американських доларів? Такі гроші могли платити лише олігархічні сили. Та, гадаю, ті події багато чому навчили, і наступні вибори, коли б вони не були, стануть обранням українських націоналістів, виборами "Свободи". До речі, "Свобода" була єдиною політичною силою, яка вела агітацію винятково українською мовою. Адже і "Наша Україна", і БЮТ розповсюджували за Збручем газети, рекламувалися в афішах та на біг-бордах мовою окупантів. Їм хотілося сподобатися! Про теперішній кабмін Олег Тягнибок Коли я кажу, що Україною керує жидівсько-москальська мафія, то мені в одному оці блимає Азаров, а в іншому - Діма Табачник. Нині вони знову починають узгоджувати історію нашої держави з московськими істориками. В Україні заправляють олігархи, які нажили собі мільярди завдяки обкраданню багатств і бюджету країни, тобто наших з вами грошей. Про марш вояків УПА Олег Тягнибок За місяць до маршу вояків УПА вулицями Києва у пресі розгорілася полеміка: чи відбудеться марш, чи вдасться уникнути бійки з "лимоновцями" та "вітренківцями". Та марш відбувся. І просто сльози наверталися на очі, коли старенький представник Тернопільщини з паличкою піднімався Андріївським узвозом, а люди, прості кияни, дарували нашим ветеранам квіти. Тепер уся Україна знає, що 14 жовтня - День вояків УПА та їх покровительки Покрови. Оксана Гончаренко НОВА ТЕРНОПІЛЬСЬКА ГАЗЕТА |
